Історична цікавинка

ЯК СВЯТКУЮТЬ НОВИЙ РІК У РІЗНИХ КРАЇНАХ

      Новий рік — чарівне, найулюбленіше та найочікуваніше свято, яке святкується повсюди, але відбувається це в різний час і по-різному.

     Кожен народ має свої традиції зустрічі Ново­го року, якісь із них нам добре відомі (напри­клад, італійська традиція у своєрідний спосіб позбавлятися старих речей, викидаючи їх із вікон), а про більшість цікавих новорічних традицій нам мало що відомо.

     Отже, ми пропонуємо вам саме зараз, напе­редодні Нового року, заповнити цю прогалину, здійснивши уявну новорічну мандрівку країна­ми світу.

Англія

     За традицією, в Англії на Новий рік відбуваються вуличні дитячі вистави за сюжетами англійських казок. Лорд Безладдя веде за собою казкових героїв: Хобі Хорса, Берез­невого зайця, Панча та ін.

     Перед сном діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, сподіваючись, що їх принесе Санта Клаус, а у взуття кладуть сіно — часту­вання для віслюка, на якому він приїде.

      Упродовж новорічної ночі вуличні торговці продають іграшки, свищики, пискав­ки, маски, повітряні куль­ки. Про настання Нового року сповіщають дзвони. Щоправда, дзвонити почи­нають ще до півночі, але дзвін цей доволі тихий, тому що дзвони накривають ковдрами. Але рівно о дванадцятій годині ночі дзвони «роздягають», і вони починають гучно видзвонювати на честь Нового року. У ці хвилини закохані повинні поці­луватися під гілкою омели (омела вважається магічним деревом), щоб не розлучатися наступного року.

    Існує версія, що саме в Англії наприкінці XVIII ст. з'явилася перша новорічна листівка і виник звичай обмінюватися вітальними листівками. Першу таку листівку було надруковано на поч. 40-х рр. XIX ст. у Лондоні.

      На Британських островах поширений звичай «впускати Новий рік». Коли годинник починає бити північ, від­чиняють задні двері будинку для того, щоб випустити Старий рік, а з останнім ударом годинника розчиняють навстіж передні двері, впускаючи Новий рік.

Афганістан

      Афганський Новий рік — Навруз — припадає на 21 берез­ня, тобто початок сільськогос­подарських робіт. Старійшина села йде в поле і проводить першу борозну.

     Цього дня розпочинаються веселі ярмарки, на яких висту­пають фокусники, канатохід­ці, музиканти.

Бірма

     Бірма зустрічає Новий рік у період між 12 і 17 квітня. Про дату святкування повідомляє Міністерство культу­ри спеціальним наказом, і свято триває три дні.

     За давнім повір'ям, боги дощу живуть на зорях. Іноді вони збираються на краю неба для того, щоб пограти. І тоді на землі йде дощ, що обіцяє багатий урожай. Для того щоб домогтися прихильності зоряних духів, бірманці організують змагання з перетягування кана­ту. У змаганнях беруть участь чоловіки з двох сусідніх сіл, а в місті — жителі двох вулиць. Глядачі — жінки й діти — аплодують і кричать, підганяючи ледачих духів дощу.

Болгарія

     31 грудня ввечері наймолодший член сім'ї стає біля при­крашеної ялинки і починає співати новорічні й різдвя­ні колядки, а дорослі дякують йому за це і, звісно ж, дарують подарунки.

    Святковий стіл має бути багатим: на ньому повинно бути не менш ніж 12 страв, причому, серед них немає жодної м'ясної,— це грибний суп або борщ, риба, ячмінна каша із чорносливом, галушки з маслом та ін., а на солодке — шоколадний торт. У середину стола ставлять обрядові короваї, прикрашені зображення­ми виноградних лоз і вуликів, ниви й саду. У коровай обов'язково кладуть монетку (той, хто натрапить на неї, буде щасливим і успішним упро­довж року). Особ­ливе місце посідає листковий пиріг — баниця (традиційний борошняний виріб болгарської кухні) із запеченими все­редині кизиловими гілочками, кожна з яких символізує дім і домашню живність, здоров'я та успіх у навчанні. Перед вечерею найстарший член сім'ї обкурює кмином стіл, читає молитву й розламує коровай.

    Болгари вважають час перед настанням Нового року найтаємничішим, тому їхні традиції всіляко сприяють створенню атмосфери загадковості. Опівночі, коли за святковим столом збираються родичі й гості... на три хвилини вимикається світло. Усе навколо поринає у таємничу тишу — хвилини новорічних поцілунків або мож­ливість загадати найзаповітніше бажання. Цю таємницю збері­гатиме темрява. Після настання пів­ночі молодь і підлітки обходять будинки з кизиловими гілками (сурвачками) у руках. Вони хльоскають ними господарів по спині, бажаючи доброго здоров'я, щастя та довголіття.

В'єтнам

      У В'єтнамі Новий рік зустрічають за місячним кален­дарем, тобто між 21 січня й 19 лютого. Свято Весни, Теm — це назви веселого в'єтнамського новорічного свята. Символ Нового року — уквітчана гілка перси­ка — є в кожній домівці.

     Діти з нетерпінням очікують настання півночі, коли можна розпочати пальбу маленькими саморобними хлопавками.

     З настанням сутінків в'єтнамці розпалюють багаття у парках, садах або на вулицях, довкола яких збира­ються по кілька сімей. Цієї ночі забуваються всі сварки, прощаються всі образи. На вугіллях готуються особливі ласощі з рису.

     В'єтнамці вважають, що в кожному будинку живе бог, який у Новий рік виру­шає на небо, щоб там роз­повісти, як у минулому році поводився кожний член сім'ї.

     У давні часи в'єтнамці вірили, що бог плаває на спині коропа, і сьогодні вони іноді купують живих коропів, щоб випустити їх у річку або ставок.

     Вони також уважають, що перша людина, яка ввійде до їхнього будинку на Новий рік, може принести удачу або невдачу.

Греція

    Новий рік — це день Святого Василя, який був відомий своєю доброчинністю. Грець­кі діти залишають своє взуття біля каміна, спо­діваючись, що Святий Василь заповнить чере­вики подарунками.

    У Греції гості приносять із собою великий камінь, який кидають біля порога, промовляючи: «Нехай багат­ства господаря будуть важкими, як цей камінь». Або кидають маленький камінчик зі словами: «Нехай біль­мо у вашому оці буде настільки маленьким, як цей камінчик».

Голландія

1 січня — Новий рік Це свято голландці звуть Старий-Новий. У великих містах гу­дуть автомобільні сирени, не припиняється весела ка­нонада з хлопавок і феєр­верків.

До цієї країни Синтерклаас (голландський Дід Мороз) дістається морем на кораблі з Іспанії. Очікуючи його, голландські діти ставлять біля каміна або воріт тра­диційні дерев'яні черевички для подарунків.

Синтерклаас полюб­ляє веселі розігра­ші й сюрпризи, він дарує дітям марципа­нові фрукти, іграш­ки, льодяники у фор­мі квітів.

Еквадор

    В Еквадорі рівно опівночі спалюють опудало, що сим­волізує одночасно Старий рік і «поганого чоловіка». Перед тим, як спалити опудало, його карають побит­тям. Ця подія супроводжується так званим «удовиним плачем», коли жінки оплакують своїх «поганих чолові­ків». Зазвичай «удів» зображують чоловіки, переодяг­нені в жіночій одяг, у перуках, із макіяжем.

     Обов'язковим елементом цього обряду є стрибання через опудало, що палає. Уважається, що в такий спосіб люди очищуються, позбавляючись усього поганого, що було в минулому році.

    Тут так само, як і скрізь, новорічне свято вважаєть­ся чарівним, коли може здійснитися заповітне бажан­ня. Але для цього необхідно дотримуватися певних ритуалів. Наприклад, ті, хто прагнуть увесь рік подорожувати, повинні бігати з валізою або великою сумкою в руці навколо будинку, поки годинник б'є 12 разів. А якщо людина бажає роз­багатіти, необхідно, щойно годинник проб'є 12, надягти нижню білизну жовтого кольору. Якщо ж людина мріє про велике кохання, то для цього їй потрібно надягнути білизну червоного кольору.

     Найкращий спосіб уникнення в наступному році мож­ливих сумних моментів — це викидання на вулицю склянки з водою, з якою вщент розіб'ється все погане.

Німеччина

У Німеччині вважають, що Санта Клаус у Новий рік з'являється на віслюку. Перед сном діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, які їм принесе Санта Кла­ус, а у взуття кладуть сіно — частування для віслюка.

Індія

     У різних частинах Індії Новий рік відзначають у різну пору року. На початку літа — свято Лорі. Діти заздале­гідь збирають хмиз, солому, старі речі. Увечері індійці розпалюють великі багаття, навколо яких танцюють і співають.

     А коли настає осінь, святкують Дивалі — свято Вогнів. У святкову ніч запалюють тисячі світильників, що роз­ташовані на дахах будинків, на підвіконнях. Дівчатка пускають по воді маленькі човники, на яких також горять вогники.

Ізраїль

В Ізраїлі Новий рік — Рош ха-Шана — святкують у перші два дні верес­ня. Це час, коли люди каються в своїх гріхах, багато моляться.

За звичаєм, у переддень Нового року споживають особ­ливу їжу. Спершу їдять яблука з медом, «щоб добрим і солодким був новий рік», а вже після цього розпо­чинають святковий обід. На столі обов'язково — риба, гранат. Здебільшого прийнято вживати солодку їжу і втримуватися від гіркої. Кожна трапеза супроводжується короткою молитвою.

    За звичаєм, на це свято дітям дарують новий одяг.

    У перший день Нового року люди йдуть до води, щоб біля неї виголосити молитву.

Іран

    В Ірані Новий рік настає опівночі 22 березня. У цю хвилину нічну тишу розривають постріли з рушниць, що лунають звідусіль. Усі дорослі тримають у руках срібні монети на знак невідступного перебування в рідних місцях протягом усього наступного року.

    За звичаєм, у перший день Нового року прийнято роз­бивати в домівках старий глиняний посуд і замінювати його новим.

Італія

    В Італії Новий рік зветься Capodanno («голова року»), також він відомий як вечеря Святого Сильвестра.

    За народним повір'ям, у цю ніч на чарівній мітлі прилітає добра Фея Бефана. Вона маленьким золотим ключиком відмикає замки на дверях осель і, увійшовши до дитячої кімнати, наповнює подарун­ками дитячі панчо­хи, що саме з цією метою підвішені до каміна. Тому, хто погано навчався або пустував, Бефана залишає купку золи або вугіллячко.

     Усім добре відомий звичай італійців розпочинати новий рік, звільнившись від усього старого. Тому і вилітають із вікон праски, стільці та різний мот­лох, адже, згідно з прикметами, місце, що звільнилося, неодмінно займуть нові речі.

На новорічному столі в італійців обов'язковими є горі­хи, сочевиця й виноград, що символізують довголіття, здоров'я та благополуччя

    Для італійців також важливим є те, кого вони першим зустрінуть у Новому році. Якщо першим зустрінеться чернець або священик, то це дуже погано. Небажа­но також побачити маленьку дитину, а ось горбатого діда — це на щастя.

Колумбія

     Колумбійський Новий рік не обходиться без яскравого карнавалу, на якому головним героєм є Старий рік. Він походжає вулицями на дибах в юрбі переодягнених людей і розповідає дітям веселі історії.

     Папа Паскуале — це колумбійський Дід Мороз, який уважається неперевершеним майстром феєрверків.

    Напередодні Нового року вулицями міст проходять паради ляльок. Лялькові клоуни, відьми та інші казкові персонажі, прикріплені до дахів машин, проїжджають вулицями колумбійської столиці. Люди прощаються з ними, дякуючи за все добре, що було минулого року.

Куба

    У переддень Нового року кубинці наповнюють водою весь посуд, що є в будинку, а опівночі починають вили­вати її з вікон. Таким чином люди бажають Новому року світлого й чистого, як вода, шляху.

    Існує ще одна традиція: під удари годинника необхідно з'їсти 12 виноградинок, щоб добро, згода, процвітання й мир супроводжували людину впродовж року.

     Дитяче новорічне свято на Кубі називається святом Трьох Королів. До речі, це свято відзначається в бага­тьох латиноамериканських і європейських країнах. Цих королів-чарівників, які приносять подарунки дітям, звуть Бальтасар, Гаспар і Мельчор. Напередодні ново­річних свят діти пишуть їм листи, у яких розповідають про свої заповітні бажання та мрії.

Китай

    Згідно з місячним кален­дарем, дата китайського Нового року щоразу варі­юється в проміжку від 21 січня до 20 лютого.

   У цій країні збереглося чимало давніх новоріч­них традицій, напри­клад — купання Будди. Усі статуї Будди в храмах і монастирях шанобли­во обмивають у чистій воді з гірських джерел. А самі люди обливають­ся водою у той момент, коли на їхню адресу виголошуються новорічні поба­жання щастя. Тому в цей святковий день усі ходять у мокрому одязі.

   Китайський Новий рік — одне з найяскравіших і захоп­ливих видовищ. На вулицях танцюють дивні дракони з шовку, у небі розквітають фантастичні квіти феєр­верків.

    Підготовка до свята починається заздалегідь, за кілька місяців. Оскільки новорічні традиції пов'язані з від­новленням, то з будинків викидають старі речі й замі­няють їх новими. Усе має бути прибране, щоб бути впевненим, що з будинку виметені й викинуті на сміт­ник невдачі й нещастя. Також необхідно повернути борги, щоб увійти в Новий рік «чистим», вільним від старих зобов'язань.

Існує ще одна традиція — опівночі розчиняти вікна й двері навстіж, щоб не заважати Старому року піти геть.

     Уважається, що в перший день Нового року не можна мити голову, адже можна змити удачу.

Непал

У Непалі Новий рік зустрічають двічі. За місячним календарем, у квітні, коли Місяць уповні, непальці запа­люють величезні багаття й кидають у вогонь непо­трібні речі. Наступного дня починається Свято Фарб. Люди розмальову­ють собі обличчя, руки, груді звичайними візерун­ками, а потім танцюють на вулицях і співають пісні. Восени непальці зустрічають Новий рік удруге.

Панама

У Панамі в новорічну ніч, а саме опівночі, дзвонять в усі дзвони, завивають сирени, гудуть автомобілі. Панамці — і малі, й дорос­лі — у цей час голос­но кричать і стукають усім, що потрапить їм до рук. І весь цей шум і галас — не що інше, як спосіб «задобрити» рік, що настає.

Угорщина

     В Угорщині існує цікава новорічна традиція: першої миті з настанням Нового року необхідно свистіти — причому, використовуючи не пальці, а дитячі сопі­лочки, ріжки, свищики. Уважається, що саме вони відганяють від житла злі сили і притягують радість, благополуччя.

Готуючи святкову вечерю, угорці не забувають про магічну силу новорічних страв: квасоля й горох збері­гають силу духу й тіла, яблука — красу й любов, горіхи здатні захистити від лиха, часник — від хвороб, а мед — підсолодити життя.

Фінляндія

    Тут, на батьківщині Діда Мороза, головним зимовим святом уважається Різдво, яке відзначається 25 груд­ня. Саме різдвяної ночі, подолавши важкий шлях із Лапландії, до фінських осель навідується Йолупуккі (фінський Дід Мороз), залишаючи в кожній із них великий кошик із подарунками для дітлахів.

    Зустріч Нового року є своєрідним повторенням Різдва. Уся сім'я знову збирається біля щедрого святкового стола. У новорічну ніч фіни намагаються дізнатися про своє майбутнє, а для цього вони ворожать на воску (наливають розтоплений віск у холодну воду й уважно вдивляються в застиглі воскові плями).

Франція

     Французький Дід Мороз — Пер Ноель   — приходить у новорічну ніч і залишає подарунки в дитячих черевичках. Той, кому дістається біб, запе­чений у новорічний пиріг, отримує титул «бобового короля», у святкову ніч усі мають виконувати його накази.

   Франція — країна, що відо­ма своїми винами, і праця винороба тут дуже шану­ється. Не дивно, що однією з давніх і основних традицій уважається обійняти бочку з вином («цокнутися» з нею), привітати її зі святом і випити за майбутній урожай.

Чехія

Чеський Дід Мороз — це веселий чоловічок у висо­кій баранячій шапці, у волохатій шубі, із коробом за спиною. Він приходить до чеських і словацьких дітей, і звуть його Мікулаш.     Мікулаш приносить подарунки дітям, які слухалися дорослих, добре поводились і успішно навчалися впро­довж року.

Швеція

     Новий рік у Швеції — свято світла. У святкову ніч у будинках не вимикається світло, усі вулиці яскраво освітлені.

Напередодні свята діти обирають королеву світла Лючию. її вбирають у білу сукню, на голову надягають корону із запаленими свічками. Лючия приносить дітям подарунки і ласощі, свійським тваринам — ча­стування: кішці — вершки, собаці — цукрову кістку, віслюкові — моркву.

Шотландія

    У Шотландії свято Нового року називають Хогмані. На вулицях свято зустрічають шотланд­ською піснею на слова Роберта Бернса. Головний сим­вол свята — вогонь. За звичаєм, у новорічну ніч підпа­люють бочки з дьогтем і котять їх вулицями, спалюючи таким чином Старий рік і запрошуючи Новий.

    Шотландці вважають, що від того, хто першим заві­тає до їхнього будинку на Новий рік, залежить удача або невдача в сім'ї на весь наступний рік. Найбільшу удачу, на їхню думку, приносить темноволосий здоро­вий чоловік, який заносить у будинок подарунки. Ця традиція називається «прикмета першої ноги» .

   На святковому столі — переважно традиційні страви: на сніданок — вівсяні коржі, пудинг, особливий сорт сиру — кеббен; на обід — гусак або біфштекс, пиріг або яблука, запечені в тісті.

Японія

     Для того щоб задобрити божество року, яке прино­сить щастя в сім'ю, японці будують перед будинком невеличкі ворота із трьох бамбукових паличок, до яких прив'язують соснові гілки. Заможні люди купують карликову сосну, паросток бамбука й маленьке деревце сливи або персика.

    Готуючись до зустрічі Нового року, японці прикраша­ють вхідні двері будинку гілочками бамбука й сосни, що символізують довголіття й вірність. Північні япон­ські міста прикрашають крижані палаци й замки, вели­чезні снігові скульптури казкових героїв.

     Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі. Уважається, що це приносить здоров'я й удачу. У ново­річну ніч вони ховають під подушку картинки із зобра­женням вітрильника, на якому пливуть семеро казко­вих чарівників — семеро заступників щастя.

    Про настання Нового року сповіщають 108 ударів дзвона. За давнім повір'ям, кожний удар дзвона «уби­ває» один із людських пороків. Їх, на думку японців, шість — жадібність, злість, дурість, легкодумність, нерішучість, заздрість. Але в кожного з пороків є 18 різ­них відтінків.

    У перші секунди Нового року необхідно засміятися — це має принести удачу.

     Їжа на столі має символічне значення: довгі макаро­ни — знак довголіття, рис — достатку, короп — сили, квасоля — здоров'я. У кожній родині готують тради­ційне новорічне частування — колобки, коржі, булки з рисового борошна.

    Уранці японці виходять на вулицю зустрічати схід сон­ця і з першими його променями вітають одне одного з Новим роком і дарують подарунки.

    Найпопулярніший новорічний аксесуар — граблі. Кож­ний японець уважає, що мати їх необхідно для того, щоб на Новий рік було чим загрібати щастя. Граблі виготовляють із бамбука і прикрашають різноманітни­ми малюнками й талісманами.